want to love
знесилена. забути і забити.
зникає зимня казка за вікном
ти знаєш, намагалась не любити
тебе, хворіла кожним зайвим сном
завжди зелене світло вимикали,
і йти доводилось навпомацки от так
в яку халепу втрапила, не знала,
знесилена, я падала навзнак
звикала, зимні вечори вбивають
своєю здатністю замилювати очі
коли не знала, що мене чекає
і від нудьги жбурляла межи очі
сама собі звичайні й незвичайні
забуті спогади давно минулих днів
зігріти душу намагалась теплим чаєм
але чомусь цей чай мені не грів
здавалося, усе таке, як завжди
от тільки ця зима закрила кисень
і хтось комусь завжди так чорно заздрить
я намагаюся все передати стисло
цю загадку вгадати я не можу
скажи, то хто ти, Янгол чи Диявол?
я падаю в своє бездонне ложе,
пірнаю в дію вже порожніх ампул
я здичавію скоро, як не буде
нарешті спокою, і як не кінчиться зима
не знаю, чи коли-небудь забуду
те, що зняло мої ручні гальма
заклякла в просторі, і рухатись не можу
я зрозуміла врешті, що я маю
не знаю, чи тут віра допоможе,
але я вірю, хоча й іноді зриваюсь
зарилась глибоко у землю, закопалась
не можу ворухнутись, не злітаю
чи коли-небудь все ж таки дізнаюсь
чи Янгол ти, чи Демон? не впізнаю...
зникає зимня казка за вікном
ти знаєш, намагалась не любити
тебе, хворіла кожним зайвим сном
завжди зелене світло вимикали,
і йти доводилось навпомацки от так
в яку халепу втрапила, не знала,
знесилена, я падала навзнак
звикала, зимні вечори вбивають
своєю здатністю замилювати очі
коли не знала, що мене чекає
і від нудьги жбурляла межи очі
сама собі звичайні й незвичайні
забуті спогади давно минулих днів
зігріти душу намагалась теплим чаєм
але чомусь цей чай мені не грів
здавалося, усе таке, як завжди
от тільки ця зима закрила кисень
і хтось комусь завжди так чорно заздрить
я намагаюся все передати стисло
цю загадку вгадати я не можу
скажи, то хто ти, Янгол чи Диявол?
я падаю в своє бездонне ложе,
пірнаю в дію вже порожніх ампул
я здичавію скоро, як не буде
нарешті спокою, і як не кінчиться зима
не знаю, чи коли-небудь забуду
те, що зняло мої ручні гальма
заклякла в просторі, і рухатись не можу
я зрозуміла врешті, що я маю
не знаю, чи тут віра допоможе,
але я вірю, хоча й іноді зриваюсь
зарилась глибоко у землю, закопалась
не можу ворухнутись, не злітаю
чи коли-небудь все ж таки дізнаюсь
чи Янгол ти, чи Демон? не впізнаю...
не знаю, я зиму просто ненавиджу.